У своїй книзі аналітик, викладач та член редакції журналу Chimères Флоран Габаррон-Гарсія спростовує політичний нейтралітет психоаналізу. Він, за твердженням автора, завжди був важливою частиною суспільної культури і немислимий поза контекстом всесвітньої історії. Габаррон-Гарсія проливає світло на витіснені і практично віддані забуттю аспекти психоаналізу, що йдуть врозріз з логікою капіталізму, якою він, як і багато інших дисциплін, слідує в наші дні. Розповідаючи про діяльність Вільгельма Райха, Віри Шмідт, Марі Лангер, Фелікса Гваттарі та інших, Габаррон-Гарсія фокусується на революційній складовій психоаналізі та демонструє, як ця дисципліна виступала зброєю у боротьбі за емансипацію. Мета автора — розповісти читачеві «народну» історію психоаналізу: історію спротиву практикам каральної психіатрії, диктатурам, «панській» позиції аналітика та прагнення покращити життя простих людей.