«Зразки безоглядної волі» (1969) — збірка есе, в якій Сьюзен Зонтаґ розширює межі дослідження, розпочатого в її знаменитій книзі «Проти інтерпретації» (1966).

До цієї збірки увійшли тексти про мистецтво, літературу, кіно та політику, які по праву вважаються найяскравішими прикладами критичної думки ХХ століття. Серед них — класичне есе «Естетика мовчання», що є блискучим аналізом мови, думки та духовності в мистецтві. Також у збірку включено есе «Поїздка в Ханой», написане в червні-липні 1968 року за підсумками майже місячного перебування у В'єтнамі.