"Хвороба як метафора" (1978) - есе Сьюзен Сонтаг, в якому вона намагається демістифікувати рак, викриваючи міфи і метафори, що оточують цю хворобу. Темою роботи є не фізичний біль як такий, а використання хвороби як фігура мови. Сонтаг стверджує, що рак не є ні прокляттям, ні карою; це просто захворювання (яке можна вилікувати). Через десять років, зі спалахом нової стигматизованої хвороби, яка рясніє містифікаціями та каральними метафорами, з'явилося продовження до «Хвороби…» — «СНІД та його метафори» (1989) — есе, яке розширює поле дослідження до пандемії СНІДу. У цій книзі представлені обидві роботи, в яких Сонтаг показує, що "хвороба не метафора і що найчесніший підхід до хвороби, а також найбільш "здоровий" спосіб хворіти - це спробувати повністю відмовитися від метафоричного мислення".