Вілем Флюссер (1920–1991), молодший сучасник Вальтера Беньяміна, один із піонерів медіадосліджень, створив незвичайний інтелектуальний жанр. У формі короткої і витонченої філософської есеїстики він розкриває смислові структури нашого повсякденного світу, його найважливіших областей і трансформацій, що відбуваються з ними. Аналіз Флюссера розгортається як феноменологія навколишніх нас звичайних речей і механізмів, дизайну та міського планування. При цьому, зустрічаючи настання нової цифрової епохи, він виявляє, як чиста цифрова форма все більше загрожує залишити в минулому речовинність нашого світу. У парадоксальному стилі мислення Флюссера поєднується пережитий ним досвід політичних катастроф XX століття, проникливий історичний погляд на минуле та розуміння ризиків нової цивілізації для майбутнього людської свободи.