Класична монографія Зігфріда Кракауера – масштабне дослідження кіно через призму філософії та медіаестетики.

Ця книга – перша повна публікація класичної монографії Зігфріда Кракауера (1889–1966) російською мовою. У своїй масштабній праці німецький соціолог масової культури проводить всебічне дослідження чорно-білого кіно через призму філософії та медіаестетики. Відразу після виходу 1960 року видання піддалося критиці за «старомодність». Кракауер не приділяє уваги сучасним тенденціям — мальованим фільмам і кольору, — аналізуючи лише «чорно-біле кіно, яке бере свій початок від фотографії», з метою детально вивчити найважливіші аспекти сутності кінематографа. Для автора камера — це інструмент, здатний сфотографувати фізичну реальність, і він розглядає кіно як засіб відображення перехідного матеріального життя, акцентуючи увагу на тому, що воно може запропонувати нашому сприйняттю світу. Такий підхід робить роботу Кракауера книгою поза часом і дозволяє автору кожному етапі розвитку мистецтва звертатися з її сторінок до теперішнього моменту.