Жан Епштейн (1897-1953) - видатний французький авангардист, який перехопив естафету розробки поняття фотогенії у померлого Луї Деллюка. Перед читачем ніби два Епштейни:
в «Здрастуй, кіно» (1921) - молодий, задерикуватий, веселий сюрреаліст, закоханий у нове мистецтво кіно; і пізній, зрілий філософ, що напружено досліджує місце кінематографа в психіці, багато що пророкує, ― в «Кінематографі Диявола» (1947). Порівнявши обидва тексти, читач оцінить висловлювання кінознавця П'єра Лепроона (1903–1993): Епштейну, рідкісному генію, треба було працювати у сфері чистої абстракції, але його «затягли зубчасті колеса кінематографа».