Літопис історії умовного російського міста Глупова та хроніка правління гротескних, огидних та жахливих градоначальників. Глупов шукає собі князя, страждає від механічних вигуків «не потерплю» і «розорю», пече пироги за статутом, переживає період ідолопоклонства, перетворюється на казарму, горить, голодує та тоне. В «Історії одного міста» часто бачать фантастичну сатиру на історію Росії, але за цим змістом ховається ще один: книга Щедріна — про «російське непереборне», про позаісторичні, фатальні риси національної ментальності. Починаючись як фарс, до фіналу "Історія одного міста" досягає розмаху есхатологічної антиутопії.