У своєму останньому романі Мурашник (1917) Маргіт Каффка – найяскравіший і найвиразніший жіночий голос угорської літератури початку ХХ століття – продовжує досліджувати варіанти існування жінки в умовах стрімкого суспільства: обмеження, що нав'язуються колишніми моделями, та можливості, які відкриваються перед новими поколіннями. Поєднуючи власний досвід (у юності письменниця навчалася в монастирській обителі, багато в чому схожій на описану в романі) та конфлікт двох світів, дівочого та чернечого, Каффка пропонує читачеві багатобарвну, повну символів та влучних спостережень картину закритої спільноти, яка зіткнулася з проблемою вибору подальшого шляху. Вибори нової матері-настоятельки супроводжуються подіями не менш драматичними, ніж вибори нового Папи.