Своєрідний триптих новел, «Півострів» став останньою «художньою» — чи, скоріше, підживлюваною насамперед уявою, а чи не пам'яттю, — книжкою письменника, що підсумовує постійні лейтмотиви його прози. Втім, Грак — це стиль, і маленькі шедеври, що увійшли до складу збірки, розкривають усю широту палітри зрілого майстра: «Дорога», де крізь скрупульозний опис оточення проступає майже фентезійна епічність, яка невипадково навіює думки про близькість з «Побережжям»; імпресіоністська, пастозна образність «Півострова», що схоплює в застиглому часі бретонські пейзажі та внутрішній ландшафт переживань героя; вигострена проза «Короля Кофетуа», у суворих меандрах якої з'являються тіні міфологічних мотивів.