Автори книги досліджують питання походження російського класичного роману. Полемізуючи з відомою теорією М. М. Бахтіна, вони виявляють епічні витоки романної традиції та притаманне російській літературі XIX та XX ст. прагнення створення національного епосу на кшталт " Іліади " чи " Енеїди " . Сенс цього домагання стає очевидним у результаті витонченого аналізу "Мертвих душ", "Братів Карамазових", "Доктора Живаго" та спогадів Н. Я. Мандельштам.