У цій провокаційній та дотепній роботі британський соціолог польського походження Станіслав Андрескі (1919–2007) піддає нещадній критиці стан сучасних соціальних наук. Автор стверджує, що значна частина соціологічних та психологічних досліджень перетворилася на свого роду «академічне чаклунство» – ритуальне виробництво псевдонаукових текстів, що маскують банальні спостереження за складною термінологією та методологічним формалізмом.

Андрески проводить яскраві паралелі між традиційними магічними практиками та сучасними соціальними дослідженнями, демонструючи, як академічний істеблішмент використовує незрозумілий жаргон та методологічні ритуали для підтримки свого статусу, при цьому часто не справляючи справді корисного знання. Автор закликає до повернення ясності мислення, чіткості викладу та наукового підходу в соціальних науках.

Книга, вперше опублікована в 1972 році, залишається актуальним попередженням проти псевдонауковості та нагадуванням про те, що соціальні науки повинні прагнути до справжнього розуміння суспільства, а не до імітації наукової діяльності.