Що таке правило, якщо воно начебто без залишку зливається з життям? І чим є людське життя, якщо в кожному його жесті, у кожному слові, у кожному мовчанні воно не може бути відмінним від правила?

Саме на ці питання нова книга Агамбена прагне дати відповідь за допомогою захопленого перечитання того захоплюючого і бездонного феномену, який є західним чернецтвом від Пахомія до Святого Франциска. Хоча книга детально реконструює життя ченців з її нав'язливою увагою до відрахування часу і до правила, до аскетичних технік і літургії, теза Агамбена тим не менш полягає в тому, що справжня новизна чернецтва не в змішанні життя і норми, але у відкритті нового виміру, в якому, можливо, вперше «життя» «найвищу бідність» і «користування» кидає праву виклик, з яким нашого часу ще доведеться зустрітися віч-на-віч.