Есе «Культурна індустрія» — один із розділів знакової книги представників Франкфуртської школи Макса Хоркхаймера та Теодора Адорно «Діалектика освіти» (1947). У цьому тексті засновники критичної теорії розглядають індустрію культури як спосіб маніпулювання масами за допомогою стандартизованих та одноманітних творів мистецтва, які не несуть жодної цінності для людини, що є товарами, єдиною метою яких є отримання прибутку. Культурна індустрія паразитує на бажанні людей пізнього капіталізму отримати швидкі розваги, щоб відволіктися від тягарів життя, нерівності, гноблення. Хоча об'єктами аналізу Хоркхаймера та Адорно виступали радіо та кіно, сам концепт «культуріндустрії» ліг в основу дослідження зовсім інших медіа і не втрачає актуальності й у нинішню цифрову епоху.