Сучасна політична філософія та соціальні науки багато в чому сформовані навколо тематики відчуження, дегуманізації суспільних відносин та втрати волі під час модернізації. Видатні мислителі ХХ століття критикували бюрократію як основну причину цієї трансформації в момент, коли бюрократія стала незамінним інструментом турботи соціальної держави про масову людину та типовим явищем у бізнесі. Що ж таке бюрократія — торжество раціонального порядку за Максом Вебером чи жах ірраціонального свавілля за Францом Кафкою? Чи чиновники в Гейдельберзі могли так сильно відрізнятися від чиновників у Празі? Як у багатьох інших питаннях перенесення соціальних та управлінських технологій, чи не йдеться часто про карго-культ? Чи гротескний образ бюрократії Кафки відбиває її істота й у Бордо, й у Мюнхені, й у Празі, й ​​у Москві, й у Бомбеї? Зрештою, чи можна перемогти корупцію та покращити бюрократію чи вони завжди нестимуть небезпеку? Відповідь на всі ці питання – так. Щоб вловити суперечливу природу поняття та феномена, автор виділяє південний та північний полюси спектру сучасних бюрократичних організацій та описує їх історичну динаміку, включаючи прогноз про майбутнє бюрократії в епоху Маска та ІІ.