Розмова про блокадний лист необхідна хоча б для того, щоб засвідчити: вже під час блокадного лиха велася величезна, багатофункціональна і багатожанрова робота словесності з опису, усвідомлення та відображення блокадного досвіду.

Відновлюючи цю роботу сьогодні, ми звертаємося до завдання створення мови, якою про блокаду може говорити не той, хто її пережив, але той, хто відповідає за неї і не бажає її повного забуття. Вивчаючи роботу блокадних поетів, ми бачимо, що вони шукали мову, яка б вгамовувала біль жертви історії та закарбовувала історію, намагаючись примирити ці далекі завдання.