Спогади Белли Шагал (уродженої Розенфельд) складаються з двох частин – «Запалені свічки» (1945) та «Перша зустріч» (1947). Обидві були написані на їдиші та опубліковані лише після смерті авторки. Книга емоційно та образно розповідає про дитинство Белли, її знайомство з Марком Шагалом, та відкриває читачеві життя Вітебська кінця 19-го – початку 20-го століть, міста з багатою єврейською культурою.

Вперше опубліковано білоруською мовою.