До книги істориків архітектури Ганни Броновицької, Миколи Малініна та фотографа Юрія Пальміна увійшло понад 60 об'єктів — від цирку та ринку до палаців культури та житла — у найрізноманітніших архітектурних стилях, створених між хрущовською реформою та розпадом СРСР. Ганна Броновицька та Микола Малінін розглядають кожну будівлю у широкому контексті культурної, соціальної та політичної історії. У своєму дослідженні автори спиралися як на документи, так і на інтерв'ю з алма-атинськими архітекторами, істориками, сьогоднішніми та колишніми жителями міста. Фотозйомка Юрія Пальміна, яка виявляє естетику будівель або фіксує їх спотворення, доповнена багатим архівним матеріалом — кресленнями, проектними перспективами, історичними фотографіями. Архітектурний путівник можна розглядати і як книгу про історію «золотого віку» старої столиці Казахстану, міжнародного та освіченого міста зі своїм неповторним обличчям, яке приваблювало талановитих архітекторів та художників з різних кінців Радянського Союзу.
Сьогодні Алма-Ату можна назвати столицею радянського модернізму. Якщо колишні суперники щодо архітектури — Єреван і Київ, Ташкент і Мінськ — втратили спадщину 1960–1980-х, в Алма-Аті вона не зазнала таких тяжких втрат: у 1997 році столичні функції були передовірені Астані, яка й зайнялася архітектурною репрезентацією незалежно. Алма-Ата залишається діючим музеєм радянського модернізму, де можна побачити і першу в світі прозору бібліотеку, і перший в СРСР постмодерністський хмарочос, і греблю, побудовану найпотужнішим в історії спрямованим вибухом.