У своєму попередньому романі ("Червоний Хрест", 2017) Сашко Філіпенко широко використав реальні історичні документи. У його новому творі сама зображена реальність претендує роль документа епохи. Для недовірливих: тут немає нічого придуманого. Є містечко, де містоутворююче підприємство – в'язниця. Є дитячий будинок, у долях мешканців якого майнув проблиск щастя. Ситуації, герої, діалоги та навіть способи поліцейських тортур - все взято з життя. І прокляте питання про ціну добра, яке чомусь обертається злом, теж поставлене життям. Точніше – смертю. "Саша Філіпенко належить до тих молодих авторів, які одразу стали серйозними письменниками. Хочете дізнатися, про що думає сучасна молода Росія, читайте Філіпенка" (Світлана Олексійович).