В основі книги — цикл «детективних» статей і заміток про культових і незаслужено забутих авторів, героїв і тексти російської літератури від Олександра Пушкіна, Льва Толстого, Осипа Мандельштама, Данила Хармса і Велимира Хлєбнікова до естонського фантазера Івана Народного і безіменного творця трагічної української народної пісні.

Від розчарованого офіцера Печоріна, нігіліста Базарова, заздрісника Кавалерова, сумного конторщика Єпиходова і невдалого гусекрада Паніковського до щасливого кошеняти на ім'я Пушкін, грайливої кобили командувача Будьонного і колективістськи налаштованої курки. Від «Братів Карамазових» до «Дівочої іграшки».

Більша частина включених у книгу «напівсмішних» і «напівсумних» новел об'єднана природним прагненням автора розігнати хоча б у думках і уяві сугубу меланхолію нашої історичної епохи.

Ілля Юрійович Вініцький — доктор філологічних наук, професор кафедри слов'янських мов і літератур Принстонського університету. Наукові інтереси — російська література XVIII–XIX століть і історія емоцій.

Автор книг «Ghostly Paradoxes: Modern Spiritualism and Russian Culture in the Age of Realism» (2009), «Vasily Zhukovsky’s Romanticism and the Emotional History of Russia» (2015), «Утіхи меланхолії» (1997), «Дім тлумача: поетична семантика і історичне уявлення Василя Жуковського» (2006), «Граф Сардинський: Дмитро Хвостов і російська культура» (2017) і «Перекладні картинки. Літературний переклад як інтерпретація і провокація» (2022).