Есе письменника, критика, поета та художника Джона Берджера (1926–2017) — одночасно хонтологічна подорож Болоньєю та оммаж неназваному другу, в якому вгадується Джорджо Моранді, genius loci цього нереального міста. Кольори, запахи і навіть смаки Болоньї, розсіяні за медитативними нотатками, обволікають читача, ніби стають відчутними. Оповідач рухається у географічному просторі та просторі пам'яті, поєднуючи описи побаченого на середньовічних вулицях із роздумами про дух міста, країни, живопису та італійської кухні.