В есе, що становлять книгу «Камінь безумства», чилійський письменник Бенхамін Лабатут продовжує тему, започатковану ним у бестселлері «Коли ми перестали розуміти світ»: незважаючи на прагнення людини до раціональності, розвитку науки і прогресу, контури реальності розмиваються у нас на очах, світ розгортається як безумцю. Відгукуючись на події останніх років: пандемія, використання штучного інтелекту, протести в Чилі та інших країнах, — Лабатут розмірковує про причини нинішньої кризи наративів, які впали під тиском нестримної парафії нової. Коли світ стає все дивнішим і дивнішим, науковий підхід, холодні факти та цифри не можуть залишатися єдиним ключем до розуміння; можливо, щоб не прокинутися одного разу в нічному кошмарі, потрібно частіше прислухатися до наших найбожевільніших снів.