Як відомо, і море, і Гомер — все рухається любов'ю. Автор цієї книги непростимо молодий (усього двадцять один рік!), зухвалий і талановитий. Це дає йому сили замахуватися на вічні теми і без роз'їдаючої сучасну людину іронії братися за роман про кохання.

Роман дійсно виправдовує назву і підзаголовок. Він про кохання і написаний різними фарбами в різних техніках: тут і акварель, і графіка, і олійні фарби. Є літературні ігри, омажі, змішана техніка.

Іноді здається, що писав первісний чоловік, не знайомий ні з попередніми творами, ні з навколишньою реальністю, — але це швидко минає. Тому що хлопець виріс і вже може дозволити собі фінальну фразу: «Щастя — це коли сварка з коханим страшніша за війну».