До книги відомого поета та філолога Томаса Венцлови «Пограничье» увійшли обрані публіцистичні статті та есеї, написані за останні сорок років. Серед тем, над якими міркує Томас Венцлова — доля неофіційної культури та моральний вибір творчої особистості в тоталітарній державі; досвід внутрішньої та зовнішньої еміграції; майбутнє Литви як частини Євросоюзу та сусіда путінської Росії; польсько-литовські політичні та міжнаціональні відносини. Книгу доповнюють спогади про Юрія Лотмана, Юхима Еткінда, Йосипа Бродського та Чеслава Мілоша.

«Юрій Лотман, якого я вважаю своїм учителем, говорив, що елементарна і найважливіша ланка будь-якої розповіді, що ми називаємо подією, — завжди пов'язана з подоланням якогось кордону чи порога. А людське життя — це теж своєрідна розповідь. Йдеться, звичайно, не лише про географічні кордони, а й про соціальні тощо, і про межі в часі, і, нарешті, про кордон між життям і смертю. Глобальний досвід - суцільне прикордонне: життя на цьому прикордонні змушує постійно перетинати рубежі, не покладаючи рук боротися з ізоляцією. Це не обов'язково зробить світ одноманітним: кордони залишаться, щоб зберігати індивідуальну красу, але вони ніколи, сподіваюся, вже не будуть непереборними. Ми знаємо, що прикордонні ситуації можуть бути плідними, але ж у них можуть виникати і суперечки, і навіть непримиренна ненависть, і прагнення зміцнювати старі стіни або зводити нові. На жаль, тому багато прикладів: можливо, в нашій частині глобального світу, у Центральній Європі — більше, ніж деінде. Але цьому можна протистояти» (Томас Венцлова).