Як заборонені рукописи потрапляли через залізну завісу за кордон, як їх друкували та читали в еміграції, що знали і думали про це самі автори? Книга Якова Клоца досліджує перші західні видання та зарубіжну рецепцію текстів про Гулаг і сталінізм у 1950-1980-ті роки. Тамиздат - як літературна практика і політичний інститут епохи холодної війни - був альтернативним полем культурного виробництва, протиставленого радянському режиму і догмам соцреалізму, але не позбавленого власної ієрархії, ідеології і навіть цензури. У центрі оповідання - історія літературних зв'язків, що встановилися, попри залізну завісу, між видавцями, критиками, читачами на Заході та авторами в СРСР.
Яків Клоц - філолог, славіст, викладає російську літературу в Хантер-коледжі Міського університету Нью-Йорка.