Назва цієї книги звучить інтригуюче: невже у смужок може бути своя історія? М. Пастуро ствердно відповідає на це питання: їхня історія, яку він простежує аж до кінця XX століття, сповнена найнеочікуваніших подій.

Кожна епоха породжувала нові практики та культурні коди, постійно ускладнювалися системи значень, пов'язаних зі смужками як у матеріальному, так і в символічному плані. У часи Середньовіччя смугастий одяг сприймався як щось низькопробне, обурливе, а то й просто диявольське.

У часи Відродження та романтизму поширилися «правильні» смужки — знаки свят і символи свободи. Сучасна культура сприйняла всі практики та коди попередніх епох: «диявольські» конотації (смугастий одяг в'язнів таборів смерті) або такі, що сигналізують про небезпеку (зебра та інша розмітка дорожнього руху); смужки, пов'язані з гігієною (постільні набори та нижня білизна), спортом (професійне екіпірування), грою тощо.

Семіологія смужок розглядається Пастуро насамперед у соціальному контексті та слугує лише наближенням до ще не написаної енциклопедії. Мішель Пастуро — французький історик-медієвіст, професор Практичної школи вищих досліджень у Парижі.