У своїй книзі, написаній на стику поезії та прози, фемактивістка та письменниця Дар'я Серенко говорить про людей, яких звикли не помічати, — співробітниці державних установ культури. Їхні голоси звучать і в новому виданні, доповнюючись історіями інших дівчаток: тих, хто зміг вирватися з інституцій, і тих, хто змушений залишатися в них.