«Теслярська готика» (1985) - третій, камерний роман-фуга американського письменника Вільяма Геддіса (1922-1998). У назві цього компактного, за мірками попередніх робіт автора, роману відображено назву архітектурної моди, поширеної на Півдні Америки — дерев'яної підробки вікторіанських кам'яних особняків. Дія «Теслярської готики» майже цілком відбувається всередині такого будинку, але, як зазначила у своїй проникливій рецензії Синтія Озік — «Геддіс подібний до потопу»; письменник, працюючи в штучно обмеженому просторі, компенсує нестачу художньої території віртуозним володінням усіма нюансами та регістрами англійської мови, сатирою та напругою, створеним за рахунок майже безперервного діалогу людей, нездатних чинити опір власному егоїзму та симулякрам навколишнього світу.

У 1986 році «Тлотницька готика» номінована на премію ПЕН/Фолкнер, а роман «Розпізнавання» увійшов до списку 100 найкращих романів за версією «Тайм». Романи «J R» та «Його забава» відзначені Національною книжковою премією. В 1982 Геддіс отримав грант Фонду Макартуров (так званий грант геніїв), а в 1989 став членом Американської академії мистецтв і літератури.