В основі книги лежить праця відомого британського педіатра, спеціаліста з дитячого розвитку Мері Шерідан. Її робота присвячена спонтанній грі у ранньому дитинстві. Міністерство охорони здоров'я Великобританії випустило книгу 1977 р. З того часу вона перевидавалася десятки разів. Це вже третя редакція книги, психологи Джастин Ховард та Дон Олдерсон адаптували її для сучасного читача та доповнили результатами новітніх наукових досліджень.

Мері Шерідан вважає, що вміння грати спонтанно, без вказівки дорослих, найважливіша для дітей навичка. Ігри повинні ускладнюватись у міру дорослішання. А якщо цього не відбувається, у батьків є привід задуматися і поспостерігати за своєю дитиною, щоб зрозуміти, чи правильно вона розвивається.

Автори описують популярні теорії виникнення ігор, наводять різні класифікації ігор, докладно розповідають, у якому віці, які навички формуються за допомогою гри. Ця книга – класика для батьків, педагогів та педіатрів. Також у ній велика увага приділяється роботі з дітьми з особливостями розумового та фізичного розвитку.

Батьки приділяють набагато більше уваги навчанню в ігровій формі, ніж розвитку здібностей дитини до гри. Дорослий, бачачи, що дитина не бере участі в іграх, має запитати себе, чи вміє дитина грати? Як допомогти йому з труднощами у пересуванні, сприйнятті та координації, щоб розвинути його здібності до гри?

Навіщо читати
Ви дізнаєтесь:

Як з віком ускладнюються дитячі ігри і на що батькам потрібно звернути увагу, щоб переконатися, що їхня дитина гармонійно і правильно розвивається.
Як культурні особливості відбиваються на іграх дітей із різних країн.
Як діти з бідних сімей винаходять собі іграшки практично з нічого і як це допомагає їхньому розвитку.