У книзі досліджується вплив психоаналізу та психології на творчість Сергія Ейзенштейна, одного з ключових режисерів світового кіно. Розглядаючи його біографію та фільми в контексті історії та культури Росії ХХ ст., автор простежує інтелектуальні зв'язки Ейзенштейна з провідними мислителями епохи – Левом Виготським та Олександром Лурією.

Використовуючи інструменти психології та психоаналітичного аналізу, Анджеліні показує, що режисер розумів мистецтво як антропологічний проект, який вибудовував на основі діалектичного мислення. Особлива увага приділяється ролі психоаналітичних теорій регресії у формуванні естетики Ейзенштейна, а також впливу сталінізму на долю режисера та розвиток психоаналізу в СРСР.

Книга представляє інтерес для дослідників кіно, психоаналітиків та всіх, хто вивчає взаємодію мистецтва, теорії та історії.

Альберто Анджеліні (р. 1951) - італійський психоаналітик та психолог. Він має великий досвід клінічної практики та викладання. Закінчив Національну школу кіно (CSC) та працював там науковим співробітником. Викладав психологію в Римському університеті Сапієнца і є автором численних публікацій із психоаналізу та психології кіно.