Достоєвський починає писати «Біси» як злий антинігілістичний памфлет, але виривається за рамки жанру і створює один із своїх найкращих романів — політичний трилер, сатиричний бойовик, релігійну драму та екзистенційну трагедію під однією обкладинкою.

Після революції та Громадянської війни «Біси» залишалися романом, прочитання якого залежало від політичних поглядів читача і нерідко від того, з якого боку радянського кордону читач перебував. Головним противником «Бісів» був Максим Горький, який затаврував роман реакційним і соціально шкідливим і тим самим створив радянську традицію його сприйняття. Ще в 1913 році, вимагаючи заборонити постановку «Бісів» у Художньому театрі, він назвав Достоєвського злим генієм, а його роман одним із «темних плям злорадного людиноненависництва на світлому тлі російської літератури».