П'ятеро чоловіків і дві жінки стають жертвами корабельної аварії та опиняються на безлюдному острові, населеному сліпими птахами та гігантськими ящірками. Позбавлені води, їжі та надії на порятунок, герої змушені протистояти не лише наближенню смерті, але й власному минулому, від якого вони намагалися втекти. Тепер це минуле переслідує їх у снах і галюцинаціях, майже невідмінних від реальності.

Відстежуючи шлях, який кожен з них обере перед обличчям смерті, та освітлюючи найтемніші куточки їхніх душ, Стіг Дагерман (1923–1954) досліджує природу почуття провини, страху та самотності. Роман, написаний всього за два тижні влітку 1946 року, став маніфестом шведського модернізму і перетворив автора на культового письменника.

«Цю книгу неможливо прочитати і залишитися неушкодженим, не піддавши сумніву власні переконання та погляди». Жан-Марі Гюстав Леклезіо