Міжнародний військовий трибунал (МВТ), або Нюрнберзький процес, організований союзницькими державами-переможцями одразу після Другої світової війни, був покликаний притягнути нацистів до відповідальності за їхні злочини та відновити почуття справедливості у світі, спустошеному насильством.

І хоча роль, яку Радянський Союз відіграв в організації цього судового процесу, є основною, вона часто упускається в сучасних описах. Як показує Франсін Хірш, без участі СРСР Нюрнберг ніколи б не відбувся: саме радянські юристи розробили правову основу, яка розглядала війну як міжнародний злочин, що надало судовому процесу правову основу.

Однак спроби Сталіна дистанційно керувати ходом процесу ламали плани радянської сторони. Американська сторона нав'язувала свою стратегію обвинувачення, а сторона нацистського захисту відкрито піднімала на засіданнях Трибуналу питання про причетність СРСР до злочинів проти миру. Коли ж відносини між чотирма країнами-союзницями остаточно зіпсувалися, Нюрнберг перетворився з символу справедливості на ранній фронт холодної війни.

Книга пропонує читачеві зайняти місце в першому ряду в залі суду Нюрнберга, а також зазирнути за куліси, де його організатори ділилися секретами, намічали стратегії та укладали союзи. Франсін Хірш — професор історії в Університеті Вісконсину в Медісоні, США.