Нова книга метра московського літературного авангарду, перша після здобуття ним премії Андрія Білого за прозу, складається з оповідань, п'єси та романели (авторський жанровий неологізм).

Це цілісна інтелектуальна антиутопія, герої та ситуації якої б'ються одна об одну як машинки на автодромі.
Майже балардівський сюжет про дорожнього поліцейського, який давить «зайвих людей».
Містична пригода мисливця за майтхуною – сексуальною ескападою, що підключає до божественного.
Психоделічне метакіно: паровоз, він же потяг у вогні, летить уперед на світловому промені із заекрання в Заяуззі. І це лише початок…
Книгу вінчає нова «Антигона», в якій останки давньогрецької трагедії, індуїстські боги та бозон Хіггса сплітаються в тантричному вихорі, знищуючи останні бастіони нормативних та наративних – логік.