Десять років тому хуртовина завадила докторові Гаріну дістатися до села Довгого і прищепити його мешканців від болівійського вірусу, який перетворює людей на зомбі. Лікар дивом не замерз на смерть у безкрайньому сніговому степу, щоб повернутися в постапокаліптичний світ, де його пацієнтами стануть найсмішніші і найбезпорадніші істоти на Землі, в минулому - лідери світових держав. Цей світ, де вирізують годинник із каменю та айфони з дерева, - енциклопедія сорокинської антиутопії, яка впевнено наділяє майбутнє рисами дрімучого минулого. Незважаючи на звичну іронію і пародійні відсилання до російського прозового канону, "Доктора Гаріна" відрізняє відчутно новий рівень тривоги: гулаг болотяних чорників, побічного продукту радянського експерименту, виявляється страшнішим за атомну бомбу. Ще одне радикальне оновлення – пронизливий ліризм. На уламках зруйнованого всесвіту старомодний лікар зустріне, втратить і знову знайде своє єдине кохання, щоб лікувати його до кінця своїх днів.