У книзі «Спотворена демократія» Надя Урбінаті діагностує проблеми, з якими стикається політика в епоху партійних пристрастей та монополізації мас-медіа, та енергійно захищає головне, на чому спочиває демократія, – необхідність важких компромісів та неминучість неоднозначних рішень.

Урбінати виділяє три типи спотворення демократії: неполітичне, популістське та плебісцитарне. Кожне з них руйнує критично важливий поділ, збереження якого необхідне для демократії, що справно функціонує, – бар'єр між вільним публічним форумом громадської думки та урядовими інститутами, які проводять у життя волю народу. «Неполітична» демократія ставить рішення експертів вище за політичну думку. Популістська демократія до краю поляризує публічний форум, на якому висловлюються та обговорюються різні думки. А плебісцитарна демократія невиправдано велике значення надає естетичним та ірраціональним аспектам думки. Як вважає автор, демократія передбачає постійну боротьбу виявлення тих питань, які громадяни вважають головними їхнього життя. Отже, вираз думки – така форма дії, яка не менш важлива, ніж механізми організації виборів та реалізації рішень.

Урбінаті звертає фокус своєї уваги не стільки на відкритих ворогів демократії, скільки на тих, хто видає себе за її прихильників, це технократи, стурбовані лише правильністю рішень, демагоги, що лестять «народу», медіамагнати, які бажають перетворити політичне управління на видовищний спорт, а громадян – у видовищний спорт.