«Деколонізація Просвітництва», пошук витоків ідей свободи та рівності в «піратському королівстві» Мадагаскару.

Остання та видана вже посмертно книга американського антрополога Девіда Гребера (1961–2020) — результат його експедиції на Мадагаскар, куди він вирушив, будучи аспірантом університету Чикаго. У своїй роботі Гребер різко критикує європоцентричний погляд, згідно з яким «дикі народи» можуть стати цивільними лише завдяки грамотному управлінню європейців. Ця книга — смілива спроба повернути антропології та етнографії її початковій меті: пошук альтернативного погляду на розвиток суспільства та культури. Гребер «деколонізує Просвітництво», доводячи, що джерела ідей рівності, свободи і справедливості варто шукати поза «західної цивілізації». Він однозначно стверджує — ті вигадані егалітарні «піратські королівства» на кшталт Ліберталії так чи інакше існували насправді. На прикладі Конфедерації Бетимисарак Гребер описує пристрій реального проекту «суспільства майбутнього», про який лише фантазував Томас Мор та інші автори утопій.