Джонатан Крері досліджує деякі з руйнівних наслідків безперервних і розширюваних процесів, характерних для капіталізму XXI століття, коли ринок невпинно працює в режимі 24/7, підштовхуючи нас до постійної активності та підточуючи багато форм суспільного та політичного самовираження. Автор простежує, як невпинний не-час розмиває кордони між всюдисущим і нестримним споживанням і стратегіями контролю і нагляду, що складаються сьогодні; визначає постійне управління людською увагою та порушення сприйняття в рамках примусових практик сучасної технологічної культури. У той же час він зазначає, що людський сон, будучи цілющим перепочинком, за своєю суттю несумісною з капіталізмом 24/7, вказує нам на інші, більш грізні та більш колективні способи відмови від руйнуючих світ моделей зростання та накопичення.