Іноді воно пробивається яскравими короткими спалахами на світових та регіональних фестивалях, іноді потрапляє на великий екран і навіть у повторний прокат, іноді — і активніше останнім часом — спливає у рекомендаціях кінокритиків та онлайн-кінотеатрів. Але набагато частіше залишається непоміченим не лише за межами, а й у межах Центральної Азії. При цьому фільми, зняті в Казахстані, Киргизстані, Узбекистані, Таджикистані та Туркменістані, відрізняються нестандартною оптикою та особливим контекстом, не схожим ні на європейське, ні на російське, ні на будь-яке інше кіно. Мета книги – познайомити читачів із носіями цієї оптики. А ще спробувати глянути на Центральну Азію очима режисерів.