Друга світова війна визначила всю міжнародну політику із середини ХХ аж до початку ХХІ ст. Її інтерпретація (переважно через образ Великої Великої Вітчизняної війни) стала етичним фундаментом всієї російської політики. Вітчизняні уявлення про ту переломну епоху не збігаються з оцінками і поглядами, що усталені в історичній пам'яті інших країн. Європейські та американські наративи досить відомі в Росії, у тому числі й у контексті запеклих суперечок на найвищому політичному рівні. Незахідні трактування залишалися здебільшого поза увагою нашої читаючої публіки. Кооперація журналу «Росія у глобальній політиці» та Центру вивчення культурної пам'яті та символічної політики Європейського університету в Санкт-Петербурзі дозволила підготувати перший кваліфікований огляд та аналіз цього проблемного поля. Одинадцять розділів монографії написані фахівцями-країнознавцями та/або фахівцями у сфері міжнародних відносин, і саме з цієї перспективи вони дивляться на політику пам'яті про Другу світову війну в Японії, Китаї, Північній та Південній Кореї, Монголії, Індії, Ірані, Туреччині, країнах арабського світу, Бразилії, Аргентині. І міжнародники, і політологи, і культурологи, і історики, і, нарешті, дослідники політики пам'яті як міждисциплінарного поля — усі знайдуть багато корисної інформації та їжу для роздумів.