Протоієрей Олексій Умінський був одним із найвідоміших московських священиків — вів передачу про православ'я на міському телеканалі, у нього виходили книги проповідей, на свята та благодійні ярмарки до храму Трійці у Хохлах, де він 30 років був настоятелем, збиралися поети, музиканти, письменники, художники. Це було важливе багатьом місце на карті Москви, куди приходили і в горі, і в радості. Отець Алексій організував спеціальні літургії для пацієнтів дитячого хоспісу, їздив до в'язниць відвідувати в'язнів, дружив із людьми відомими та невідомими. Усе це закінчилося під час війни. Тепер він живе та служить у Парижі, а Російська православна церква позбавила його сану.
Ця книга – розповідь про його життя. Про дитинство в Перово у 1960-ті роки, коли Гагарін полетів у космос, а замість кривих сільських будиночків виросли п'ятиповерхівки. Про юність серед радянських хіпі та православних монархістів. Про шлях священика від ентузіазму 1990-х до катастрофи 2020-х. Але головне – про сьогодення. Це християнське осмислення життя в світі, що звалився.
Співавтор Умінського — журналістка, авторка книги «Добрими намірами» Ксенія Лученко.