У «Капіталі у ХХІ столітті» Томас Пікетті запропонував новий погляд на проблему, яка в останні десятиліття звертає на себе дедалі більше уваги, — проблему нерівності. Проаналізувавши безліч даних, французький економіст виявив таку закономірність. За інших рівних швидке економічне зростання зменшує роль капіталу та його концентрацію у приватних руках і призводить до скорочення нерівності, тоді як уповільнення зростання має наслідком зростання значення капіталу та збільшення нерівності. В історичній ретроспективі — а книга Пікетті охоплює величезний період від початку XVIII століття до наших днів — зростання впливу капіталу переривалося лише у ХХ столітті як наслідок двох світових воєн та кейнсіанської політики Славного тридцятиліття (1945–1975).

Сьогодні ж світ повертається до ситуації, коли нерівність неухильно збільшується, що може призвести до тяжких соціальних та політичних наслідків. Втім, на відміну від Карла Маркса, з яким Пікетті часто порівнюють, француз не обмежується лише похмурою констатацією становища, що склалося, і не пророкує крах капіталістичної системи. Він пропонує заходи, які б призупинити несприятливі тенденції.