Один з найяскравіших і самобутніх художників XX століття, візіонер і самітник Бернар Рекішо (1929-1961) за своє коротке життя встиг створити і апробувати цілу низку новаторських живописних технік, для яких критикам доводилося винаходити спеціальні терміни: релікварії, паперові добірки, т.п. проникливо передбачив і тенденції, що ледь зароджуються, і напрями - такі, як асемічний лист, сонорна поезія, принципи репетитивної музики. В даний видання увійшли віршовані та прозові тексти Рекішо, у тому числі незакінчений фрагментарний роман "Фаустус" - свого роду багатофасетковий автопортрет художника, який займає особливе місце у його спадщині. До книги також включені програмні статті Альона Жуффруа та Ролана Барта про Рекішо.
Перекладач та публікатор – Віктор Лапицький, лауреат премій Андрія Білого та Моріса Ваксмахера.