Фріденсрайх Хундертвассер (уроджений Фрідріх Штовассер) – австрійський художник, самопроголошений архітектор, ексцентричний бородатий хіпі у кепці, автор яскравих картин та будівель, проповідник екологічного способу життя, один із перших акціоністів. Він прожив довге життя (1928–2000) – застав і аншлюс, і Європейський Союз.
«Прекрасні шляхи» (Schöne Wege) – збірка текстів різних років, що дає вичерпне уявлення про його світогляд як у тому, що стосується творчості, так і суспільних питань.

Хундертвассера прийнято вважати родоначальником екологічного спрямування в архітектурі - як, втім, і екологічного руху загалом.
Він таврував Баухас на чому світ стоїть, закликав назавжди забути їхні ідеї, що зіпсували відносини людства з природою, і зайнятися відновленням цих відносин, уклавши мирний договір. Він пропонував озеленяти дахи, повертаючи тим самим природі, вкрадений у неї та використаний під фундамент будинку шматок. Він називав житло людини його третьою шкірою (друга - це одяг) і пропонував ставитися до нього відповідно.
Зокрема, наполягав на віконному праві кожного, що означає право облаштовувати за своїми смаками не тільки нутро квартири, але і зовнішні стіни будинку - наскільки дотягнеться рука з вікна. І вважав за необхідне поселити в будинках, крім людських мешканців, ще й дерева, які в ідеалі мають займати два поверхи з трьох.

Деякі його міркування (наприклад, відмова від каналізації на користь гумусних туалетів у міських квартирах), звісно, ​​виглядають утопічно. Однак одночасно з цим багато його ідей досі звучать сучасно, на жаль – адже це означає, що ті самі проблеми, як і раніше, актуальні. Наприклад, Хундертвассер багато говорив про те, що людина не пристосована жити в стерильному середовищі, забезпеченому йому сучасними принципами житлового будівництва, він хворітиме, хирітиме і чахне фізично та психічно. Ці висловлювання звучать так, ніби він щойно побував у спальному районі на околиці Петербурга, Парижа, Джакарти або іншого великого міста. Але є й позитивні приклади – роздільне збирання сміття та розумне споживання, про які Хундертвассер теж говорив, справді дочекалися визнання та реалізації. Докладніше про все це можна прочитати в текстах, що увійшли до книги.

Книга «Прекрасні шляхи» (Schöne Wege) – це зібраний із різних фрагментів філософський маніфест Хундертвассера. До збірки увійшли як есе, так і тексти виступів, листи і навіть автобіографічні замальовки, а також великий довідковий апарат та вдумлива післямова упорядника Вальтера Шуріана. З усього цього різноманіття, як у калейдоскопі, складається напрочуд струнка світоглядна картина головного австрійського творця другої половини ХХ століття.