Сьогодні невдале географічне розташування Харкова на східному краю Європи робить його частою мішенню для невпинних обстрілів та авіаударів російської армії. Однак, не так давно друге за величиною місто України було жвавим центром студентського життя, прогресивного мистецтва, інтелектуальної думки та технологічних інновацій, приправлених жорсткою постіндустріальною ідентичністю його громадян. Народжений хвилями міграції, модернізації, індустріалізації та революції, Харків пройшов бурхливий шлях від своїх витоків як козацької військової фортеці до періоду (1919–1934), коли він був столицею Української Радянської Соціалістичної Республіки. Ці півтора десятиліття були золотим віком, позначеним різким будівельним бумом, який перетворив Харків на легендарне місто модернізму. У цій публікації авторка Євгенія Губкіна проводить читача в подорож історією та архітектурою міста, від його Старого центру до Нового, де розташований Держпром, перлина конструктивізму, яка також була втіленням нової моделі соціальних та економічних відносин. Цей архітектурний путівник є даниною незламному духу свободи харків'ян. Але це також важливий акт пам'яті та опору: документуючи будівлі міста словами та фотографіями, навіть коли багато з них день у день руйнуються російськими бомбами, це зберігає їх цілими та живими в нашій свідомості як модель майбутнього міста.