Фільм Андрія Звягінцева «Левіафан» — не просто «фільм», а по-справжньому велика подія російського кінематографа, одна з найбільших творчих успіхів нового століття. Викликавши на батьківщині запеклі суперечки, що не вщухають навіть через роки після прем'єри, картина отримала найширше міжнародне визнання: від нагороди кінофестивалю Канна за кращий сценарій до номінації на премію Американської кіноакадемії «Оскар».

Кінокритик Максим Марков поставив за мету розкрити секрет цього успіху — і вирішив розпитати самого режисера про всі нюанси створення «Левіафана». В основу бесіди було покладено принцип чи не посекундного розбору фільму з центральним питанням, що раз у раз повторюється: чому цей кадр знятий саме так, а не інакше? Чому режисер вибрав саме такий ракурс, таку крупність? Чи контролював він кожен акторський жест, кожен рух камери — чи тут знайшлося місце для імпровізації, а можливо — навіть для випадковості?.. Іншими словами, що було зроблено для того, щоб буквально кожен кадр картини став унікальним?

Шість днів розмов вмістили докладну розповідь не тільки про один конкретний фільм, але про всю творчу кухню Андрія Звягінцева. Режисер зі світовим ім'ям дав справді унікальний майстер-клас, з максимальними подробицями розповівши про методи своєї роботи — про те, як створюється сценарій, як на підготовчому періоді обговорюється образотворче рішення і речовий світ майбутньої картини, як на майданчику вибудовуються стосунки з артистами... Разом з тим мова не могла про життєві цінності та ідеали — про все те, про що розповідає власне «Левіафан». В результаті вийшов аж ніяк не тільки «технічний» розбір кінофільму, який був би цікавий виключно професіоналам, але вийшло глибоке, дуже особисте інтерв'ю яскравої талановитої людини, яка переживає за своїх героїв тією самою мірою, як вона переживає і за всіх своїх співвітчизників.