Збірка поезій Лариси Геніюш «Spiritus flat ubi vult» («Дух віє, куди хоче») повертає голос поетеси, відновлений після десятиліть з рукописних віршів, зібраних та переплетених нею в перші повоєнні роки.

Сьогодні ми відновлюємо цей рукопис у факсиміле, читаємо та осмислюємо його у 21 столітті – у час, дуже схожий на той, коли Лариса Геніюш писала свої рядки та переплітала сторінки в тонку книжечку.

Написані в еміграції, вірші 1945–1947 років – це скорботний і піднесений панегірик батьківщині та близьким, поетична хроніка національної катастрофи та особистих втрат, яскраве свідчення вільного та незламного духу поетеси. Це також початок білоруськомовного повоєнного самостійного та закордонного видань.