Розвиток межі XIX і XX ст. жанрів детективного та шпигунського романів, введення в психіатрію нової одиниці — параної, зміна орієнтації політичної науки, що переміщає параною з психічного в соціальний план, зробили предметом дослідження, з одного боку, змова, а з іншого — схильність пояснювати історичні події за допомогою «теорії змови». Тема змови завжди пов'язана з підозрами, що супроводжують практику влади. Де насправді зосереджена влада і кому належить: правлячим органам держави чи іншим, тіньовим інститутам — банкірам, анархістам, таємним товариствам? Це створює уявлення про реальність, що складається з багатьох граней. Зовнішньої, видимої, але ілюзорної реальності протиставляється інша — глибинна, тіньова, але більш реальна. Перипетії конфлікту цих двох реальностей створюють основу пропонованої читачеві книги. Досліджуючи творчість майстрів жанру детективного та шпигунського романів — від Артура Конан Дойла та Жоржа Сіменона до Джона Ле Карре та Грема Гріна, — Люк Болтанскі показує, що ці художні твори відіграють величезну роль у репрезентації реальності та є благодатним матеріалом для соціологічного вивчення.