Роман Евана Дари, відомого своїми стилістичними експериментами, занурює читача у світ локального апокаліпсису. На певному острові відбувається стихійне лихо — землетрус, що почався одного разу, ніколи не закінчується. Тікати з острова неможливо, і люди змушені звикати до нової реальності. Очима юного героя, який відчайдушно намагається вижити, зображений світ, що нескінченно здригається, де не тільки зруйновані всі досягнення цивілізації і звичні соціальні зв'язки, а й втрачена здатність до зв'язного мовлення. Проте чи точно маємо картини життя після катаклізму?

Падіння на кожному кроці, необхідність обертати масивні камені, щоб прогодуватися, блукання в лісі, прагнення добути карту та знайти оазис стійкості. Незмінна дійсність диктує людині свої жорстокі умови, але хисткий проблиск надії і незламна завзятість спонукають щоразу вставати і продовжувати шлях.