Через двадцять п'ять років перевидається «Біблія магнітофонної культури», присвячена золотій епосі підпільного звукозапису періоду з 1977 по 1991 рік. Автор ключових книг з історії вітчизняного року Олександр Кушнір протягом багатьох років досліджував ці часи, коли «згоряли підсилювачі, розбивалися об підлогу самопальні гітари, динаміки вилітали з колонок, глядачі — з вікон, адміністрація — з роботи». Творили тоді поза системою Майк Науменко, Шевчук, Кінчев, Бутусов, Мамонов та Єгор Лєтов записували «на колінах» великі альбоми. А покоління 80-х повноцінно жило без MTV і соцмереж, захлинаючись, слухаючи ці унікальні шедеври по «сарафанному інтернету», переписуючи їх з магнітофона на магнітофон. "Радіо Африка", "Група крові", "Розлука", "Повітове місто N", "Російське поле експериментів".
Сто захоплюючих історій про героїв «радянського рок-підпілля» виглядають сьогодні напрочуд актуальними, оскільки ці артефакти створювалися не для хіт-парадів, а для вічності.