Про життя білоруса в Білорусі з початку березня 2021 року до кінця лютого 2022 року.
Біль, кохання, надія, тривога, від'їзд, перебування, друзі, самотність, мрії, (не)впевненість, кава на балконі, стукіт у двері… Розшифровка почуттів автора, який намагається жити після 2020 року, але не може цього зробити.

«Щоденник» – це хроніка психологічного зриву країни. Час перевернутих доль та вигорілих почуттів породжує особливу літературу, незручну та тривожну. Тут авторське стає загальним. Тому, без імені, про всіх від першої особи.

«Дуже важко писати — все, ступор. Наш нинішній контекст додає безглуздості — здається, що ти не можеш писати ні про що інше. Ніби ти зраджуєш себе, якщо продовжуєш жити та писати про якісь речі, які не пов'язані з нашою ситуацією. Але як вплітати це насильство та терор у своє повсякденне життя?»